Әбу Хатим Мұхаммед ибн Хиббан әт-Тамими әл-Бусти (һижри 270 — 354) — мұсылман ғалымы, имам, хафиз. Хорасан мен Мысырда көптеген ғалымдардан білім алған, оның ішінде Әбу Бәкр ибн Хузайма және т.б. ғұламалар бар. Одан әл-Хаким ән-Найсабури, Мансур ибн Абдуллаһ әл-Халиди және басқа да ғалымдар хадис риуаят еткен. Сахих Ибн Хиббан хадис жинағының авторы.
Әл-Хаким ол туралы айтады:
Ибн Хиббан фиқһте, (араб) тілінде, хадисте, уағызда ғылымның сақтаушысы болды, адамдардың ақылдыларынан болды. Нишапурге барып, Абдуллаһ ибн Шируәйһи және басқалардан білім алды. Бұхараға барып, Омар ибн Мұхаммед ибн Баджирді кездестірді. <...>
Түпнұсқа (ар.)كان ابن حبان من أوعية العلم في الفقه واللغة والحديث والوعظ ومن عقلاء الرجال، قدم نيسابور فسمع من عبد الله بن شيرويه وغيره، ورحل إلى بخارى فلحق عمر بن محمد بن بجير، ثم ورد نيسابور سنة أربع وثلاثين وسار إلى قضاء نسا، ثم انصرف إلينا سنة سبع فأقام بنيسابور وبنى الخانقاه وقرئ عليه جملة من مصنفاته ثم خرج من نيسابور إلى وطنه سجستان عام أربعين، وكانت الرحلة إليه لسماع كتبه.
— s:ar:تذكرة الحفاظ/الطبقة الثانية عشرة
Әдебиет
- «Тәзкират әл-хуффаз» — Хафиз әз-Зәһәби
Тағы қараңыз
уикипедия, wiki, кітап, кітаптар, кітапхана, мақала, оқу, жүктеу, тегін, тегін жүктеу, mp3, видео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, сурет, музыка, ән, фильм, кітап, ойын, ойындар, ұялы, андроид, iOS, apple, ұялы телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ДК, веб, компьютер
Әbu Hatim Muhammed ibn Hibban әt Tamimi әl Busti һizhri 270 354 musylman galymy imam hafiz Horasan men Mysyrda koptegen galymdardan bilim algan onyn ishinde Әbu Bәkr ibn Huzajma zhәne t b gulamalar bar Odan әl Hakim әn Najsaburi Mansur ibn Abdullaһ әl Halidi zhәne baska da galymdar hadis riuayat etken Sahih Ibn Hibban hadis zhinagynyn avtory Әl Hakim ol turaly ajtady Ibn Hibban fikһte arab tilinde hadiste uagyzda gylymnyn saktaushysy boldy adamdardyn akyldylarynan boldy Nishapurge baryp Abdullaһ ibn Shiruәjһi zhәne baskalardan bilim aldy Buharaga baryp Omar ibn Muhammed ibn Badzhirdi kezdestirdi lt gt Tүpnuska ar كان ابن حبان من أوعية العلم في الفقه واللغة والحديث والوعظ ومن عقلاء الرجال قدم نيسابور فسمع من عبد الله بن شيرويه وغيره ورحل إلى بخارى فلحق عمر بن محمد بن بجير ثم ورد نيسابور سنة أربع وثلاثين وسار إلى قضاء نسا ثم انصرف إلينا سنة سبع فأقام بنيسابور وبنى الخانقاه وقرئ عليه جملة من مصنفاته ثم خرج من نيسابور إلى وطنه سجستان عام أربعين وكانت الرحلة إليه لسماع كتبه s ar تذكرة الحفاظ الطبقة الثانية عشرةӘdebiet Tәzkirat әl huffaz Hafiz әz ZәһәbiTagy karanyzSahih Ibn Hibban Hadis gylymy